В останні роки багато дієтологічних та ендокринологічних кабінетів помітили збільшення кількості пацієнтів, які звертаються з порушеннями, що свідчать про гормональний дисбаланс. Це спостереження дозволяє нам вважати, що існує неофіційна епідемія гормонального дисбалансу.
Стрес, надмірні очікування та цілі, брак часу, обмежувальні, неправильно підібрані дієти та надмірна фізична активність – все це сприяє дисбалансу гормонів в організмі.
Що ж таке гормони та які функції вони виконують?
Гормони – це хімічні посланці, розташовані в організмі людини, які впливають на його розвиток. Вони формують ріст, форму тіла, швидкість метаболізму та багато інших аспектів, включаючи фертильність.
Ендокринна система – це друга система (окрім нервової), яка відповідає за гармонію та координацію функцій органів. Вона працює за допомогою гормонів, які регулюють життєво важливі функції організму, забезпечуючи гомеостаз та адаптацію до умов, у яких ми зараз перебуваємо. Гормони також впливають на нейромедіатори, їхню роль у самопочутті, настрої та емоціях. Ця синергія відображається на щоденному функціонуванні.
Придивившись уважніше до дії гормонів, ми можемо розглянути їхню роль у процесах регуляції маси тіла:
-
Інсулін – один із найпотужніших гормонів, що впливає на спалювання та зберігання жиру. При споживанні висококалорійної їжі, яка значно перевищує потреби в енергії, рецептори інсуліну відмовляються співпрацювати зі своїм ключовим гормоном – інсуліном. Потім інсулін зберігає нерозпаковані молекули цукру в жировій тканині. Зрештою, це сприяє розвитку жирової тканини, що призводить до збільшення маси тіла.
-
Глюкагон діє в протилежність інсуліну. Гормон, для отримання енергії, вивільняє жир з адипоцитів. Глюкагон погано функціонує, коли рівень інсуліну підвищений. Саме тут взаємодія між гормонами кортизолом, інсуліном та глюкагоном стає більш очевидною. Чим вищий рівень кортизолу, тим частіші сплески інсуліну, і, отже, тим складніше секреція глюкагону. У цій ситуації організм не витягуватиме енергію з жирової тканини; навпаки, він буде її накопичувати.
-
Кортизол – «гормон стресу» – при підвищеному впливі стресу організм постійно перебуває в стані бойової готовності, виділяючи адреналін у вигляді кортизолу. За умови хронічно високого рівня кортизолу організм захищається, накопичуючи жирові запаси. Ось чому відпочинок, прогулянки та перебування на природі так важливі для зниження рівня кортизолу.
-
Лептин, що виділяється адипоцитами (клітинами жирової тканини), сигналізує про ситість і покращує здатність організму спалювати жир, впливаючи на метаболізм. Дослідження показують, що сон впливає на рівень лептину – чим менше сну, тим нижчий рівень лептину, що, у свою чергу, призводить до підвищеного апетиту, особливо до продуктів з високим вмістом оброблених речовин, і згодом уповільнює метаболізм.
-
Грелін є антагоністом лептину. Він сигналізує організму про голод за допомогою сигналів, що надсилаються до мозку. Коли відбувається хронічне підвищення секреції греліну, організм постійно отримує сигнали голоду, що призводить до бажання перекусити та з'їсти більшу кількість їжі. Грелін та лептин мають спільну перевагу: недосипання збільшує вироблення греліну.
Харчовий аспект у гормональній керуванні
Процес утворення гормонів вимагає відповідної поживної підтримки, оскільки залозам потрібні сировина та інструменти для їх вироблення. Залежно від гормону, найважливішими є:
-
амінокислоти
-
жирні кислоти
-
холестерин
-
вітаміни (A, D, E, C та група B)
-
мінерали (йод, селен, цинк, залізо, мідь).
Вищезазначене свідчить про те, що дефіцитна дієта знижує рівень певних гормонів. Наприклад, недостатнє споживання йоду, селену та цинку, разом з обмежувальною низькокалорійною дієтою, може призвести до порушень секреції гормонів щитовидної залози. Однак надмірне споживання калорій може призвести до розвитку жирової тканини, яка, як відомо, є не лише сховищем енергії, але й органом, що секретує низку сполук, включаючи гормони. Тому хронічно висококалорійна дієта може призвести до надмірної ваги та ожиріння, а також пов'язаних з ними ускладнень, включаючи гормональний дисбаланс. У випадках гормонального дисбалансу рекомендується нормокалорійна збалансована дієта, яка сприятиме належному функціонуванню жіночої репродуктивної системи. Вона забезпечить достатнє постачання енергії, макронутрієнтів, вітамінів та мінералів, а також запобіжить переїданню та голодуванню, які призводять до ендокринних проблем.
Окрім збалансованого харчування, важливо враховувати прийом харчових добавок. Варто врахувати наступне:
-
Омега-3 – Пн.°1 Омега-вітамін
-
Мінерали – Пн.°1 НАБІР МІНЕРАЛІВ
-
Вітаміни групи В – Пн.°1 Комплекс Б
-
Продукти з бактеріальними культурами – Пн.°1 Пробіотик
-
Холін – Пн.°1 Віта Лівер
-
Куркумін – Пн.°1 Кверцетин ПЛЮС
-
Коензим Q10 – Пн.°1 Коензим Q10
Короткий зміст
Індивідуально підібрана та збалансована дієта, що відповідає енергетичним потребам, є фундаментальним елементом підтримки належного функціонування організму та загального здоров'я. Як надмірна, так і недостатня калорійність дієт може призвести до ендокринних порушень та гормонального дисбалансу. Правильний вибір поживних речовин відіграє вирішальну роль у підтримці балансу в організмі, особливо в гормональній регуляції. Достатнє надходження білка, корисних жирів, вітамінів та мінералів призводить до належного вироблення гормонів у залозах та секреторних тканинах.

Мартина Томонь Провідний дієтолог, що спеціалізується на синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ), гормональному дисбалансі та шкірних захворюваннях. Закінчила Люблінський медичний університет та пройшла десятки спеціалізованих навчальних курсів у широкій галузі дієтології. Є авторкою наукової публікації «Основи здорового харчування».
Бібліографія:
-
Грабовська Д., Ленга М., Казьмерчак-Сідлецька К.Важливість кишкового мікробіома, добавок та дієтичне лікування в профілактика та лікування синдрому полікістозних яєчників. Pharmacy Poland. 2020;76(7):381-387
-
Ді Ландро А., Каццаніга С., Парацціні Ф., Інгордо В. Сімейний анамнез, індекс маси тіла, окремі дієтичні фактори, менструальний анамнез та ризик розвитку акне середнього та тяжкого ступеня у підлітків та молодих людей. Журнал Американської академії дерматології. 2012;67(6):1129-1135
-
Костецька М. Синдром полікістозних яєчників? Роль дієти та добавок у підтримуючому лікуванні. Космічні проблеми біологічних наук. 2018;67(4):855-862.
-
Маркс В. Як наша їжа впливає на наші гормони. Clin Biochem. Червень 1985;18(3):149-53. doi: 10.1016/s0009-9120(85)80099-0. PMID: 3888442.
-
Райан К.К., Сілі Р.Дж. Фізіологія. Їжа як гормон. Наука. 2013;339(6122):918-919. doi:10.1126/science.1234062.